19 листопада виходить GTA VI, передзамовлення якої вже принесли понад мільярд доларів. Що в цій серії такого, що кожна нова частина викликає ажіотаж? Напередодні релізу ми запитали українських розробників і представників індустрії, як GTA змінила відкриті світи в іграх, чому гравці настільки довіряють Rockstar та як її успіх ускладнює життя іншим студіям.
Свобода, сатира та кримінальні історії, які зробили GTA культовою

Михайло Зінченко, Product Manager у Wargaming Kyiv
Мабуть, першою грою серії, яка по-справжньому мене зачепила, була Grand Theft Auto: San Andreas, у яку я свого часу пограв ще на PlayStation 2. До речі, про неї мій друг якось підслухав чудовий жарт на київському книжково-дисковому ринку Петрівка (зараз Почайна, куди цьогоріч прилетіло декілька балістичних ракет). Дві жіночки купували гру сину однієї з них, а дитина, якої поруч не було, зуміла аргументувати необхідність покупки тим, що це «гра про Святого Андрія».
Так от, коли я вперше сів за кермо BMX у пролозі та поїхав районом, стало очевидно, що це щось неймовірне. І так воно й виявилося. Західне узбережжя США трохи уявних 90-х, Radio Los Santos, сімейні мелодрами та просто можливість на все забити й поїхати на велосипеді в захід сонця — усе це було того варте.
Речей, які зробили GTA культовою, досить багато. Насамперед, це один із перших повноцінних сендбоксів у по-справжньому великій грі. Я й сам часто ловив себе на тому, що відкладав сюжет убік і просто, наприклад, возив пасажирів нічним містом під вайбову музику.
Не менш важлива й високоякісна соціальна сатира, яка висміює проблеми суспільства, політики та культури. Причому не «в лоба», а через діалоги, персонажів і другорядні сюжетні лінії. Додайте до цього голлівудський, а подекуди й книжковий рівень сюжету, особливо починаючи з GTA: Vice City та San Andreas, топових акторів і дедалі більш дикі історії про «американську мрію» — і ти вже на гачку. Ну й, звісно, саундтреки вартістю з бюджет окремих великих ігор, які потім ще роками слухаєш після проходження.

Той самий легендарний мем з GTA: San Andreas (2004 рік)
Якщо говорити про вплив на індустрію, то GTA III можна вважати грою, яка задала планку для тривимірного відкритого світу, на яку потім роками рівнялися The Witcher, Cyberpunk 2077, Watch Dogs, Saints Row та інші серії. Причому з кожною новою частиною GTA ця планка знову злітала на майже недосяжну висоту.
Варто пригадати й обговорення насильства в GTA, запитання на кшталт «Що, ти справді вбив повію?» та скандал навколо Hot Coffee. Серія винесла в публічний простір дискусію про відеоігри як повноцінне доросле медіа. З усіма плюсами та мінусами.
Окрема історія — бюджети та фінансові результати. GTA встановила практично недосяжну планку того, скільки може коштувати розробка дорогої, але прибуткової гри. Наприклад, GTA V, яка вийшла 17 вересня 2013 року, заробила мільярд доларів лише за три дні після релізу.
«Відкладав сюжет убік і просто возив пасажирів нічним містом під вайбову музику»
А величезну аудиторію та рівень довіри до серії я б пояснив перфекціонізмом Rockstar. Купуючи наступну GTA, гравець розраховує на величезну, якісну пригоду на десятки, а то й сотні годин, з увагою до кожної деталі світу. Рухаючись маршрутом від GTA III до GTA V, Rockstar щоразу заробляла додатковий кредит довіри, який тепер не так просто розгубити. І я впевнений, що цього разу теж не станеться.

GTA V (2013 рік)
І щодо довіри аудиторії наведу ще одну історію: один мій друг напередодні релізу GTA VI вже відремонтував генератор та придбав додаткові 40 літрів бензину в каністрах. Тому що блекаут не блекаут, а релізу він чекав уже кілька років і тепер готовий до нього попри все.
Андрій Тітов, CEO студії Stepico Games

Першою грою серії, з якою я познайомився, була GTA III. І так, через це я вже почуваюся не першої свіжості. Для мене це була фактично перша тривимірна гра з відкритим світом або принаймні чимось дуже близьким до нього. Водночас GTA стала моїм першим близьким знайомством із культурою США, нехай і через призму перебільшення, сатири та відвертої гіперболізації американського способу життя.
Як на мене, саме культурний аспект і є головною родзинкою всієї серії. Її гумор, сатира та висміювання суспільних явищ — це те, на що наважуються далеко не всі розробники. Зазвичай ігри, в яких присутні насильство проти цивільних, організована злочинність та повна свобода дій у відкритому світі, використовують ці елементи переважно для того, щоб шокувати аудиторію або отримати віральність. GTA ж робить це значно більш обдумано, використовуючи провокаційні теми для висвітлення реальних проблем суспільства. І, на мою думку, саме цим мистецтво й повинно займатися.

GTA III (2001 рік)
Звісно, чудова технічна реалізація від Rockstar лише допомагає доносити ці ідеї до гравців. Хоча саму студію теж не варто ідеалізувати. Достатньо пригадати скандал із Hot Coffee, коли компанія фактично зробила моддерів крайніми в ситуації, що виникла навколо прихованого контенту в GTA: San Andreas. Тож Rockstar теж не позбавлена корпоративного конформізму та готовності захищати власні комерційні інтереси.
Щодо величезної аудиторії та кредиту довіри до GTA, то тут, на мою думку, зіграли роль правильний маркетинг, PR і відсутність серйозних провалів у Rockstar. Практично всі ігри студії виходять технічно стабільними й не мають настільки суттєвих недоліків, які б заважали отримувати задоволення від проходження. При цьому Rockstar дуже вдало розігрує карту «поганих хлопців», хоча насправді залишається доволі мейнстримною та конформістською компанією.
GTA завжди балансувала на межі хорошого смаку, сарказму та цілковитого хаосу, і саме це приваблювало людей.
Іван Тітов, співзасновник видавничої агенції Palaye

Моя перша гра серії — GTA III. У 2001 році вона здавалася справжнім новим поколінням ігор. Мовчазний головний герой у темній куртці стоїть посеред деталізованої 3D-фантазії на тему Нью-Йорка, йде дощ, гримлять вагони метро, поруч стоять у заторах автомобілі, а перехожі говорять голосами справжніх акторів. І з усім цим можна взаємодіяти. Це була справжня пісочниця, де наступний крок обмежений тільки вашою фантазією.
За майже 30 років свого існування GTA стала блокбастером, рівня якому немає в ігровій індустрії. Шосту частину робили вісім років, а її бюджет, за чутками, перевищує мільярд доларів.
Медійний вплив GTA можна оцінити просто за тим, що відбувається навколо релізу шостої частини. Оригінальну музику до гри написав дует Justice, на ігрових радіостанціях — зірки першої величини, а 21 листопада у Флориді пройде справжній музичний фестиваль за участю виконавців із саундтреку гри. Над стадіоном баскетбольної команди Miami Heat встановили велику вивіску Vice City. По всьому світу люди беруть відгули 19 листопада, у деяких компаніях це навіть офіційний вихідний. Загалом, здається, складно знайти людину, яка не знає про вихід гри.
«GTA започаткувала сучасний вигляд жанру ігор з відкритим світом»
Старт GTA VI — це найбільша подія індустрії розваг в історії. До кінця першого тижня після виходу сукупні продажі гри, за прогнозом Newzoo, можуть сягнути 5,2 мільярда доларів. Навіть найбільшим голлівудським блокбастерам і не снилися такі цифри.
Найбільший ринок відеоігор у світі — це США, а GTA — дуже американська історія (дарма, що започаткована англійцями): її міста, персонажі і сюжети — це сатира на Америку. Тому передусім Rockstar Games влучили у свою аудиторію. Допомогли і медійні скандали, які супроводжували серію ще з першої частини.
Також люди люблять фільми про гангстерів, а GTA — це, наприклад, «Славні хлопці» Скорсезе, пригоди харизматичних бандитів під класну музику. При цьому сюжети у серії можуть бути такими ж похмурими, як у класики жанру. Історія тієї ж GTA IV — це така американська мрія навиворіт.
GTA започаткувала сучасний вигляд жанру ігор з відкритим світом. Без неї не було б Assassin’s Creed, Cyberpunk 2077 або Horizon Zero Dawn. А бюджети і досвід Rockstar Games дозволяють створити настільки деталізований і вільний світ, який недосяжний для інших розробників.
«А потім дізналися, що там є місії»: заради чого грають у GTA

Олексій Фурман, геймдизайнер та засновник студії Dream Operator
Один мій друг якось сказав: «Ми малими місяць ходили грати в GTA до комп’ютерного клубу, а потім дізналися, що там є місії». Думаю, у цьому й полягає один із головних секретів серії. Це одна з перших великих «пісочниць», яка водночас пропонує зрозумілу фантазію: пройти шлях від пересічного бандита до боса мафії. Крадіжки розкішних автомобілів, погоні, перестрілки, любов і пристрасть, зрада найближчих людей — усе це універсальні сюжети й теми, які працюють «з коробки».
Моєю першою GTA, а також тією, в яку я грав найбільше, була GTA: Vice City. Не знаю, як так сталося, що я пропустив «трійку», але тоді були інші часи, та й професійної потреби стежити за всіма великими новинками в мене ще не було.
Пам’ятаю, що Vice City мені дуже сподобалася! Це не був якийсь катарсичний досвід, але гра була справді фановою, а можливість робити в ній стільки всього мене тоді приголомшила. Особливо запам’яталася можливість купувати нерухомість, яка, здається, ще й приносила пасивний прибуток. Можна сказати, це були мої перші уроки фінансової грамотності!

GTA Vice City (2002 рік)
GTA IV теж зіграла велику роль. На той момент у мене була інша кар’єра, і після тривалої перерви «четвірка» стала однією з перших ігор нового покоління, яку я вирішив пройти. Звісно, це вже був зовсім інший рівень виробництва, та й сам я на той час змінився. І знову стався «метч», адже мені ближчі східне узбережжя США та більш похмурий тон гри.
З іншими частинами серії такого «метчу» вже не сталося. Хоча моя дружина, наприклад, набагато більше любить San Andreas, оскільки пам’ятає її ще зі свого дитинства.

GTA IV (2008 рік)
Звісно, з часом ігри Rockstar ставали дедалі кінематографічнішими. Особливо помітним цей перехід став у GTA IV та першій Red Dead Redemption, а RDR2 досі часто згадують як одну з найкращих ігор усіх часів із художнього погляду.
Водночас Rockstar має досить виразну геймплейну формулу: величезна «пісочниця», в якій є сюжетні місії, але кожен може грати так, як йому заманеться. Вам у кайф викрадати красиві автомобілі та влаштовувати перегони вулицями? Будь ласка! Хочете проходити історію, майже не відволікаючись на відкритий світ? Це теж можливо. Думаю, головна привабливість у тому, що кожен сам налаштовує співвідношення між сюжетом і вільною грою, причому може змінювати його залежно від настрою та тривалості ігрової сесії.
До того ж Rockstar випускає технічно вражаючі проєкти, які зазвичай не мають великої кількості багів. І гравці це дуже цінують, що, звісно, допомагає підтримувати довіру до серії.
Руслан Саліков (Ternox), розробник STONKS-9800

Моє знайомство з GTA почалося із самої першої частини! Я не настільки старий, але на початку нульових у мене був застарілий комп’ютер, що дозволило багато грати у «класику 90-х». Зокрема, я грав у GTA 1, коли всі навколо вже грали в GTA III. Але, звісно, гра мені дуже подобалася.
У ті часи подібний відкритий світ дарував неймовірні враження, навіть попри піксельну графіку та камеру зверху. Наступною для мене стала вже Vice City, і, напевно, саме її я досі вважаю своєю улюбленою частиною серії.
Як на мене, GTA стала культовою завдяки відкритому світу, повній свободі дій та можливості робити те, чого в реальному житті робити точно не варто. У підлітковому віці я значно більше часу просто ганяв бісів у цих іграх, ніж проходив сюжет, — і цього мені було цілком достатньо. Іноді було просто прикольно покататися на машині цілим віртуальним містом або навіть попрацювати таксистом. Звісно, сьогодні відкритими світами вже мало кого здивуєш, але саме GTA, на мою думку, дуже сильно вплинула на те, як вони розвивалися в ігровій індустрії.

Перша частина GTA (1997 рік)
Власне, у цьому й полягає одна з головних причин популярності серії. GTA — максимально зрозуміла гра: можна викрадати тачки, тікати від поліції, грабувати банки, а на додачу отримати сюжетку про бандюків, які теж завжди були популярними серед аудиторії.
Саме GTA проклала шлях багатьом подібним іграм, однак у 2026 році серйозних конкурентів у жанрі майже не залишилося, тому очікування від нової частини ще вищі. Хоча нової GTA ми не бачили вже дуже давно, Red Dead Redemption 2 теж свого часу вразила всіх і довела, що Rockstar усе ще на коні. Та й навряд чи хтось інший в індустрії сьогодні може дозволити собі витрачати стільки часу та грошей на розробку однієї гри. Тому GTA VI — це справді унікальний випадок.
Андрій Бичковський, розробник та творець ігор Farlanders і Super Loco World

Вперше я пограв у GTA: Vice City у друга, а більш серйозно познайомився із серією вже після виходу GTA: San Andreas. На той час обидві гри вражали свободою, яку давали гравцеві. Мене, напевно, найбільше чіпляло те, що можна було не просто їздити машинкою містом, а й вийти з неї та походити своїм персонажем, ніби це якась RPG. Сам сюжет я тоді розумів доволі слабко, адже, наскільки пам’ятаю, гра в мене була або англійською, або з якимось дуже поганим російським перекладом.
Вважаю, що перші три частини GTA були проривними саме завдяки своїм геймплейним можливостям. Вони давали свободу робити що завгодно у відкритому світі, а згодом перенесли цю концепцію ще й у 3D. Кожна наступна частина підіймала планку якості та імерсивності дедалі вище. Також припускаю, що для багатьох казуальних гравців у США GTA була однією з перших ігор, у які вони грали на своїх консолях. І, ймовірно, є чимало людей, які взагалі грають лише в GTA або Red Dead Redemption 2.
Щодо величезної аудиторії та довіри до серії, то, напевно, головна причина в тому, що попередні частини не розчаровували гравців. До того ж, коли так довго чекаєш на нову гру, спогади про попередні можуть дещо викривлятися під впливом ностальгії. А це, своєю чергою, лише підігріває інтерес до наступної частини.
Як GTA підняла планку для ігор і ускладнила життя іншим розробникам

Михайло Кравець, Game Developer Sealbreakers
Перші, ще двовимірні частини GTA я бачив наприкінці 90-х у комп’ютерних клубах. Але на той час це була досить рядова гра, хоча вже й мала своїх шанувальників. А моє безпосереднє знайомство із серією почалося з GTA: Vice City, і вона вже досить сильно мене вразила. Такої свободи дій в інших іграх того часу просто не було.
На мою думку, саме GTA стала серією, яка визначила жанр сендбоксів, а точніше — city roaming sandbox, тобто ігор, де можна просто вештатися містом і шукати собі пригод. Успіх цього жанру невипадковий, адже кожен гравець може знайти в такій грі заняття собі до вподоби. Таким чином, вона приваблює дуже широку аудиторію. Хтось полюбляє тікати від поліції, хтось — виконувати трюки на мотоциклі чи літаку, комусь подобається проходити місії, а комусь цікаві насамперед сюжет і персонажі. До того ж сюжетна складова в GTA теж досить вагома, адже гравці стають учасниками справжньої кримінальної драми.
І хоча кожна окрема механіка не є ідеальною та може поступатися більш спеціалізованим іграм, наприклад перегонам чи шутерам, сама кількість таких механік створює відчуття неосяжних можливостей.
Мене як розробника, який довгий час працював в AAA-геймдеві, дуже вражають кількість та якість контенту в цій серії. У GTA V вони досягли якогось нереального рівня. Зазвичай розробники змушені економити на контенті, тому повторне використання асетів так чи інакше помітне. А от у GTA, щоб помітити повторення моделей чи текстур, потрібно досить сильно придивлятися. Дизайн оточення настільки добре опрацьований, що кожна локація виглядає унікально, а саме місто відчувається справжнім.
«Сама кількість механік створює відчуття неосяжних можливостей»
До цього додається величезна кількість дрібниць, які посилюють ефект занурення, а також ретельно опрацьовані місії, деякі з яких за кількістю контенту могли б бути окремими іграми. Гравці все це бачать і розуміють, що Rockstar може запропонувати їм досвід, якого вони не знайдуть у жодній іншій грі. Саме це, на мою думку, і формує настільки високий рівень довіри до серії.
Я розумію, скільки потрібно зусиль, щоб усе це реалізувати, і наскільки складно навіть просто скоординувати роботу над таким масштабним проєктом. Тому, граючи в GTA, я іноді зупиняюся й починаю роздивлятися локації або кажу собі: «Ого, вони ще й це зробили!».
Коли вийде GTA VI, я, напевно, почну з того самого питання, з якого починалося моє знайомство з попередніми частинами: «А що тут ще є і що можна робити?».
Максим Храпай, керівник студії Hologryph (гра SAND)

Моє знайомство із серією почалося з GTA 2, яка вийшла у 1999 році. Перше, що зараз спадає на думку, коли згадую цю гру, — як я намагався знайти танк на першій мапі. Власне, саме такі моменти мені й запам’яталися з тих часів.
Мені здається, GTA стала культовою завдяки тому, що розробникам вдавалося майже з кожною новою частиною задавати нову планку якості та опрацьованості ігрового світу. І найважливіше, що вони змогли повторити це багато разів поспіль. Для всієї індустрії такий успіх має свої наслідки, адже GTA формує очікування гравців від усіх наступних ігор. І, на жаль, ці очікування не завжди справедливі до інших розробників.

GTA 2 (1999 рік)
Якщо провести аналогію з будівельною галуззю, то це ніби хтось залишив відгук з однією зірочкою на звичайну церкву в селі зі словами: «Гірше виглядає, ніж Саграда Фамілія, відстій». Приблизно так само гравці можуть оцінювати інші проєкти, порівнюючи їх із масштабами та рівнем виконання GTA.
Щодо величезної аудиторії та довіри до серії, то Rockstar завжди задовольняла запити гравців із великим запасом. Розробники робили те, чого ніхто інший не міг реалізувати на такому рівні, і це викликає повагу та захоплення. Ну і, звісно, не варто забувати про GTA Online, хоча я про неї майже нічого не знаю. Але ж, по суті, це MMO, яку Rockstar успішно підтримує вже понад десятиліття. І саме вона дала компанії можливість взятися за шосту частину з іще більшим розмахом та бюджетом, щоб знову спробувати підняти планку для всієї індустрії.
Віктор Турський, Software Engineer та автор каналу «Ретрогеймінг на релаксі»

Я ніколи до кінця не розумів, чому ця серія має настільки величезну популярність. Свого часу я грав у першу та другу частини GTA, ще з камерою зверху. Потім чекав на третю, оскільки вона вже була в 3D, але ніколи не проходив її сюжет. Переважно грав у комп’ютерних клубах, просто їздив містом, катався на машинах і займався різними справами.
З четвертою частиною, мабуть, склалася схожа ситуація — пограв зовсім трішки. А GTA V я взагалі багато років не чіпав. Лише кілька років тому нарешті сів за неї, пройшов приблизно половину сюжету, мені сподобалося, але згодом я все одно закинув гру.

GTA VI (2026 рік)
Попри все, я вже передзамовив GTA VI у максимальному виданні. І зробив це переважно через те, що, за чутками, розробка гри коштувала близько двох мільярдів доларів, а за деякими оцінками — навіть більше. Можливо, це буде найдорожча гра в історії, адже, на мою думку, всі наступні великі проєкти вже створюватимуть із використанням штучного інтелекту, що може суттєво здешевити розробку. Тому GTA VI для мене — це певною мірою унікальний прецедент, коли на створення однієї гри витрачають настільки шалені гроші. Тепер чекаю 19 листопада, щоб нарешті пограти.
